В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

понеділок, 17 червня 2013 р.

Варшавське рандеву. Продовження

Які чуйні і талановиті люди живуть в моєму місті! Сто тисяч парочка сотень фото, яка підступно зникла з картки мого фотоапарата, повернулася в мої обійми, жива і здорова, трохи, правда, не в собі, бо переплуталось все на світі, але це дрібниці, головне - я маю свої улюблені кадри, і хочу ними поділитися! Поїхали під улюблену музику :)


Прослушать или скачать Гурт «Океан Ельзи» Rendez-Vous бесплатно на Простоплеер
Погода в цей омріяний день була примхливою. Коли наш автобус виїхав на варшавську трасу, в лобове скло полилися тони води, і така злива продовжувалася майже всю дорогу. Не знаю, хто як, а я трішки засмутилася (ну спробуй погуляй по місту в зливу, єдиний варіант - перечекати десь в кафешці, а це вже не так цікаво...) Так коли наша група виходила в пункті призначення - там, мабуть, всі туристи розпочинають екскурсії - небо змилувалось і погнало далі свої чорні хмари. Це вже була фантастика! 
Замкова площа, колона короля Сигізмунда
Оскільки подорож була недовгою, а варшавське рандеву продовжувалось усього 6 годин, всі мої органи чуття працювали на 200%, щоб глибоко і надовго записати відповідні їм людські відчуття :) 

На дотик - прохолодно, дуже вітряно, волого... Але є можливість все роздивитися і почати фотополювання! Вітерець найбільше відчула на оглядовій вежі костелу св. Анни - усього 5 злотих і є можливість піднятися на 150 сходинок і поринути в безмежні горизонти і панораму міста.

Дійсно, розкинути оком було де. Та коли передивлялася втрачені і відновлені фото, помітила, що героєм багатьох кадрів став саме цей будиночок із Замкової площі, різнокольоровий. Виявляється, я ходила навколо нього і несвідомо клацала його з різних ракурсів. Голуби теж полюбляють відпочити на його зручному карнізі:)
Насолодою для очей були квіти. Буквально біля кожного ганочку і на кожному підвіконні. Особливо вразили гортензії.
Кольори будиночків на площі Ринок... А життя на площі кипить: вуличні музиканти і художники, кав'ярні, галереї, і все це оточують ніби іграшкові будиночки, які виглядають дуже химерно: кожен з них має свою назву і особливий елемент декору, ось моя нова колекція (після львівських балконів :)):

Взагалі, враження про колір найкраще передає ось це фото з найгарнішої вулиці Королівського тракту: пастель, легкий наліт патини, елегантна старовина...
Запах та смак Варшави для мене - це, звичайно, кава та свіжоспечені вафлі - "гофри". Відразу поринаєш у дитинство. 
Чесно, хотіла ще спробувати морозива, та температура повітря замість того змусила нас трохи погрітися у кав'ярні. Оскільки я та мої дві супутниці - віддані фанатки фільму (а особливо я - книги) "Диявол носить Прада", ми не могли обминути "Старбакс"! Саме там, в "Starbucks", щоранку закуповувала каву літрами і потрапляла у пригоди головна героїня Андреа :) Ну і ми випили по півлітровому горнятку, посипаному корицею, ваніллю і ще чимось смачним, зігрілися і мали натхнення пізнавати місто далі :)
кадр з фільму
Ліхтарі старих вулиць...
Костел святого Хреста, де в колоні замуроване серце Фредеріка Шопена за його заповітом...
Символ міста - Сиренка - бронзова статуя з мечем та щитом - сестра знаменитої Русалоньки з Копенгагена :)
Піднятий меч Сиренки свідчить про те, що вона обіцяла захищати місто від ворогів. Але Варшава була майже повністю зруйнована під час війни. І Старе Місто, і сама Сиренка буквально  повстали з праху, вони були відновлені руками гордих поляків...
На цій патріотичні ноті закінчу серію своїх мандрів :) Сподіваюсь, вам було цікаво. А я ще довго буду згадувати це неймовірне місто...
Follow my blog with Bloglovin

23 коментарі:

  1. Олічка,яка чудова екскурсія!!!!!!Такі чудові фото))))

    ВідповістиВидалити
  2. Супер! Я б теж залюбки спробувала каву "Старбакс"))
    Чудова подорож! Таке уявлення, що с тобою пройшлася))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наступного разу спробуємо каву разом, залюбки була б гідом:)

      Видалити
  3. Супер! Так тепло та затишно, незважаючи на дощ. Люблю стародавні міста. Будиночки, наче з казки, стара бруківка, смак та запах кави, неспішні розмови за столиком у кав'ярні. Вони з душею. ЇЇ видно у твоїй, Олю, розповіді.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так і було! Я теж дуже люблю старенькі вулички, казкові будинки і задушевні розмови... Дякую!

      Видалити
  4. Дякую, Олю, за таку цікаву подорож. Я часто буваю в Хелмі, але це зовсім не така Польша. Дуже сподобались фотографії, теж люблю гортензії, і сумка в тебе в руках така класна!
    А ми з подругами плануємо приїхати у Львів попити кави...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оксан, а ти була в старій чпстині Хелму?? там де будинок, де М.Грушевський народився??? там теж відчувається дух старовини))) мені особисто сподобалось) І підсвітка монастиря на горбі вночі))

      Видалити
    2. Ні , Юль, там не була. Олю, вибач, що на твоїй території, але бачиш, який резонанс зробила твоя подорож?!
      Треба терміново виправлятись.

      Видалити
    3. Та все ок, мій бамбетлик довгий, всім місця вистачить:) Мені теж цікаво, сиджу, слухаю, вушка розвісила:)))

      Видалити
  5. Рада, що сподобалось:) Я дуже люблю пити каву у Львові, може, візьмете мене з собою? Покажу сумку вживу:))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олічка, це було б чудово! Тільки ми їдемо з своєю дітлашньою ще й в аквапарк і трішки погуляти містом. Але це класна ідея зустрітись разом. Треба її обміркувати, ти як?

      Видалити
    2. Я теж маю таку дівчинку, яка полюбляє гуляти Львовом, і ми ще не були в тому аквапарку :) Так що ідея супер, обмірковуємо! oparni@gmail.com

      Видалити
  6. мега-рассказ!было очень интересно все!
    пошла за кофе..

    ВідповістиВидалити
  7. Ольчі, ну ти знаєш мою любов до Варшави, особливо такої похмурої і дощової))) Дякую за фото!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я чула про це, перевірила, і тепер я теж її люблю саме такою :) Ми з одного фанклубу:)

      Видалити
  8. Зачаровуюче й захоплююче!
    Ех-ех-ех....коли ж то я виберусь хоч куди-небудь?...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дорогенька, думаю, доля надасть тобі ще не один шанс! (Болгарію пропускаємо, націлюємося далі :)) Дякую, що розділила моє захоплення :)

      Видалити
  9. о-у!Варшава!Моя мрія №2 після Кракова)))Тепер ще більше хочу туди!
    А ще й пісняяяяя...Ранде-ранде-рандеву...ммм

    ВідповістиВидалити
  10. АГа, я теж хочу в Краків:))) Пісня просто чудова, ніяк не наслухаюсь - все кручу той новий альбом :) Дякую!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оу, Олюшка, я ж тобі ще про мою любов до Кракова не розповідала))) А ще про Кажімєж Дольни над Віслою, туди я б махнули хоч би зараз))))

      Видалити
    2. Ти що? О, тоді записуємо в план твою захоплену розповідь про них :) Бачиш, як діє? :)))

      Видалити