В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

пʼятниця, 28 вересня 2012 р.

Ах, ця осінь...

Ах, ці коси каштаново-русі,
Ця хода величава й легка!
На розшитому сонцем обрусі
Зупинилась засмагла рука.
Спалахнули смарагдові зорі
З-під розкішних корицевих вій,
Перед нею принишкли в покорі
Ніжні айстри в пожухлій траві.
А вона кружеляла між сосен,
Розстилала квітчасті хустки
І, заколені жмутком в волоссі,
Лопотіли шовкові стрічки.
Вигиналась під звуки тамтамів,
Дивні руни цвіли на плечі
І листки, мов чудні орігамі,
Оживали на темній парчі.
Заціловане сонцем волосся,
Лляло пахощі хвойні терпкі...
Ах, ця діва-мольфарниця осінь!
На зап'ястку-браслети тонкі.
/Наталя Данилюк/

Цієї осені я знайшла нову подругу - Олічку - Горобину з Нововолинська. Точніше, то вона мене знайшла, і щедро мене обдарувала лавандовими саше. Мені так подобається Олін нік, що їй я присвячую цей пост, а також показую маленькі сувеніри, які вона отримала від мене в знак дружби - браслет та гольничку :) Гарної і щедрої всім нам осені!

субота, 22 вересня 2012 р.

Щастя неминуче :)

Через те, що дні стають коротші, а вечори довші, домашні посиденьки переносяться на кухню. Кухня - це місце, де завжди тепло і затишно. І неважливо, сидите ви тут з друзями, з незнайомим людьми, або наодинці.
 Посиденьки на кухні - це вбирання тепла Будинку, його доброго настрою і любові. А з таким зарядом можна зрушити будь-які гори і з посмішкою сприймати будь-які ситуації.  

Взагалі-то неважливо, тепло або холодно на вулиці. Важливо, щоб вам було добре :)
 Необхідно помічати прекрасні моменти в кожному дні і бути вдячним їм за це. Сьогодні я помітила нову кав"ярню прямо в моєму будинку! Знаєте, як вона називається? "Кавові мешти"!!! Мабуть, це знак. Пора лаштувати свої мешти... на каву до Львова!
Фестиваль кави у Львові - як можна пропустити таку подію?
Так що застрибуємо в мешти - і гайда! Зустріч на Бамбетлі :)

вівторок, 18 вересня 2012 р.

МК декупаж. Сердечко шеббі

Привіт. Колись давно (ще минулої осені :)) я обіцяла викласти фото з нашого з Нусею імпровізованого МК. Знайшла її фото, спробую відновити по пам'яті.
Матеріали, які ми використали:
- фанерна заготовка сердечка
- верхній шар трьохшарової серветки з малюнком
- акрилова фарба "Polycolor" (слонова кістка) від Maimeri (вона найбільше пасувала до фону серветки)
- фарбник від Dufa, колір деревно-коричневий (відлитий в іншу меншу баночку)
- акриловий глянцевий лак "Соннет"
- 3-Д лак з ефектом об'єму - буває різних марок, ефект практично однаковий
- наждачний папір (краще нульовка)
- свічка
- поролонові спонжі
- штучний м'який пензлик

пʼятниця, 14 вересня 2012 р.

Лавандова епопея

Привіт. Мабуть, більшість в курсі справи, про що я :) Коли я визнала перед усім світом свою небайдужість до цієї квітки і взагалі до лавандової тематики, вона теж полюбила мене щиро і допомогла познайомитись з чудовими людьми - вами - та ще й примножилася у вигляді ваших подарунків: це і шикарний футляр для телефону від Лариси, ароматна Тільда від Аліни, сумка для ноутбука і косметичка від Юлі, та і сама я можу дещо :)
Ця колекція вчора поповнилася!
Лаванда притягнула до мене нову подругу з Нововолинська (там скоро відкриється клуб рукодільниць :), та ще й мою подвійну тезку Олю - Горобину. Така щира і приємна творча мама сама захотіла мене порадувати і надіслала мені окрім улюбленого білого шоколаду (і звідки вона дізналася...:)) свої дебютні лавандові саше (коли дарується найдорожча перша робота - це так гріє). Я їх бігом зафотографувала, але потім скористаюсь Оліною пропозицією: насиплю туди сухих лавандових квітів і буду насолоджуватися ароматом...
Оля, я в захваті і дуже тобі дякую за радість і любов, яку принесли в мій дім ці милі дрібнички!
Цю неймовірну красу супроводжував щирий і зворушливий лист. Він був справжній, написаний від руки на папері, і в нього була всипана жменька квіточок лаванди. Як я скучила за такими паперовими листами, що з нами робить інтернет...

Пригадалося ось з Ліни Костенко:

Пишіть  листи  і  надсилайте  вчасно,
коли  їх  ждуть  далекі  адресати,
коли  є  час,  коли  немає  часу,
і  коли  навіть  ні  про  що  писати.
Пишіть  про  те,  що  ви  живі-здорові,
не  говоріть,  чого  ви  так  мовчали.
Не  треба  слів,  навіщо  бандеролі?
Ау!  -  і  все,  крізь  роки  і  печалі. 


На цій душевно-пронизливій ноті :) хочу вам представити авторку картини, яку я дозволила собі використати в шапці богу - щоб не порушувати авторських прав.
Вірус зміни дизайну блогу я підхопила в чаті від Ірини Буткевич :) Я пораділа її вимитому і свіжопофарбованому бложику, і мені закортіло теж. Випадково натрапила на колекцію малюнків, які вразили красою, квітами, кольором, мріями талановитої людини -це були картини корейської художниці Christian Asuh. Її роботи присвячені темі кохання та людських взаємин, вона показує найкращі і найяскравіші настрої закоханих.

Ось така романтична парочка, що смакує кавою на бамбетлі, навіяла моєму блогові осінні настрої і кольори - листопаду, багрянцю, сливового та яблучного з корицею варення, капучіно, печених гарбузів, бордових дрібненьких хризантем - улюблених квітів моєї мами, гречаного меду... А що нагадують вам ці кольори? Хотілося б знати це...

понеділок, 10 вересня 2012 р.

Запах і смак середземноморського сонця...

Кухні усіх середземноморських країн використовують пряні трави, які створюють чудовий аромат приморського клімату. Найвідоміші серед них - трави південної Франції, що відомі в міжнародній кухні під назвою "herbes de provence", - "прованські трави". Головне, що робить ці трави особливими - усі вони добре зберігають свій аромат при висушуванні, тому в магазинах круглий рік представлений широкий асортимент сумішей висушених і подрібнених трав. Розмарин, чабер і майоран складають ароматну основу прованської суміші. Доповнюють їх шавлія, материнка, чебрець звичайний і повзучий. Істинно прованський штрих і справжній дух Провансу, без сумніву, надає цій суміші лаванда.
У будь-яку зі страв прованські трави додадуть смак сонця...

вівторок, 4 вересня 2012 р.

Французька квітка та її компанія

Це так приємно, коли свято  - день народження - розтягується в часі. Тому що подарунки продовжують надходити!
Я отримала фантастичну вишивку в рамці від доброї подруги Нусі, львів'янки, яка тепер мешкає в столиці. Це, як виявилося, "квітка Дігуена" - класичний синьо-червоний малюнок з посуду, який виробляють в цьому містечку... Незвичне поєднання кольорів настільки вдале і так заспокійливо діє! Це просто маленький шедевр, не кажучи вже про оформлення. Разом з "високою гостею" прибув віночок для мого натхнення,  новорічна зірка у стилі печворк та чудова листівка із зображенням трьох грацій :) Найціннішим подарунком були слова у тій листівці... дійсно, дружбу і душевне тепло не купиш на за які гроші. Дуже вдячна, показую свої обновки: