В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

пʼятниця, 19 квітня 2013 р.

На крилах гойдалки

Гойдалка! Хто ж її не любить. 
Тепер це тільки розвага, але колись, виявляється,  гойдання було своєрідним магічним актом, в основі цього звичаю була поважна мета: очищатися повітрям від усього злого, що накопичилося за зиму...
Отож, вчора ввечері, окрилені гарною погодою, але трохи втомлені за день та голодні, ми з Іринкою вирушили роздивлятися весну у нашому міському парку. Перевірити її ознаки:) Взяли з собою трохи сиру, фруктів, печива і чай в термосі. Поки я заварювала чай, доня вклала мені в торбину ще й баночку з медом та ложку :)) 
Нас дуже порадувало, що вже кругом зеленіє свіжа травичка! Ясно, що сидячі в офісі цього не помітиш...
 Ось такий кований "бамбетль" нам трапився дорогою. А ще в нашому парку є міст кохання - там начіпляно безліч замочків з написами і клятвами закоханих... Ірина підростає, і вже питає, що таке повноліття, і коли воно настане:)))
Нарешті ми дісталися відкритої літньої сцени (влітку по суботніх вечорах там влаштовували перегляд художніх фільмів, ми віримо, що цього року буде так само), присіли на лавочку перед нею, дістали свої закуски та підвечеряли трохи. Пити гарячий чай надворі, та ще й з медом - це було кайфово! :))) Я думала, ми будемо пікнікувати самі, але це було не так - багато хто займався тим самим :)
А потім... ми пішли на гойдалку! На ту саму, яку я дуже люблю, бо вона велика, дерев"яна, годиться і для дорослих. Можна сказати, це моє улюблене місце в парку. Взимку ми про неї не згадували, і от прийшов час зустрічі. 
 Тут відчуття та думки якісь незвичайні, так вільно дихається, а ще я побачила на небі одразу і місяць, і сонце! Вгадайте, хто мені підказав, сама б, мабуть, і не помітила... Так що треба частіше піднімати очі догори )
Кумедні дерев'яні музикани грали на даху казкової хатинки свою весняну мелодію, може, навіть цю - з "Пригод Електроніка", які ми любимо переглядати знову і знову. Чудова квітнева пісня!
І мерщій всі на гойдалки :)

21 коментар:

  1. Місяця ми теж бачимо періодично разом з сонцем - певно, дітям він ближчий, чи як?
    Класно ви провели вечір! Одразу пригадала, як у студентські роки чаювали на лавочках біля гуртожитку...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О, і ви таке бачили:) Мабуть, діти ближче до природи... Гарно, що навіяли тобі приємні спогади.

      Видалити
  2. Олюнка, Олюнка!!! Який теплий постик!!! Які ви з Іринкою молодці!! Пікнік - суперова справа!!! Фотки хороші!! Дякую за екскурсію!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ага, мабуть треба частіше таке влаштовувати. Приходьте ще! :)

      Видалити
  3. так лирично и романтично!можно сказать аристократично!
    спасибо за настроение..!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо! Я решила, пока настроение еще свежо, запечатлеть, чтоб потом зайти и погреться :)

      Видалити
  4. Оооооо! Ми теж вже кілька днів на своїй гойдалці гойдаємось (в перервах між копанням города):-)))) А ту лавочку модняву тра своєму татові показати... :-)))))
    Ха, на останньому фото, ніби дві Іринки - одна на гірці. інша - на гойдалці :-)))) от тільки джинси трішки іншого кольору :-) А музиканти які бомбезнііііі!!!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Класно, у вас приватна гойдалка:) Лавочка дійсно крута, її недавно поставили, ще жива. Іринка, мабуть, так швидко бігала і літала з гірок, що потрапила кілька разів в один кадр:)))

      Видалити
  5. Я так давно не була в парку......ще в студентські роки колись)))любили там бродити з подружкою....
    Треба буде свою доцю туди привезти й погуляти з нею:)Тим паче,я гойдалки й сама люблю))))
    Дуже рада за вас-чудово провели час!А в Іринки така стильна брошка;-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. То ми пробудили ностальгію :) Гарно в нашому парку. Ми раніше не часто бували, а тепер живемо недалечко, то прогулюємося. Дякую! Брошка демонструється всьому класу і піариться мама :)

      Видалити
  6. Здорово, у вас уже совсем тепло! И романтично так! Интересно, кто ж это так тебя сфотографировал сверху???

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Да, уже можно с коротким рукавом днем ходить :) только голова не дает еще так одеться... Для полной романтики не хватает принца :) А сверху - это все Ира, порхала на горках:)

      Видалити
  7. Дякую за такий гарний краєвид та фотосесію!
    У нас теж вже прийшла пора "пікнікувати".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ласкаво просимо! Давайте, приєднуйтесь:)

      Видалити
  8. Какой чудесный весенний пост! Свежий, чистый и радостный! Какое наслаждение покататься на качелях, отрешиться от повседневных проблем и просто наслаждаться жизнью !

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Большое спасибо за такой замечательный отзыв:)

      Видалити
  9. Какая чудесная у вас была прогулка!
    Обожаю качели, еду с термосом на природе и смотреть на небо (всегда можно увидеть что-то необычное, ведь даже небо всегда разное!)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Да-да, действительно, небо всегда и везде выглядит по-разному... И цвет, и высота... Ну и чай из термоса - это особенный и волшебный напиток :))

      Видалити
  10. О!!! Парк у Рівному! Я дуже любила там гуляти.
    Ностальгія... У Вашому місті минули мої студентські роки. Згадую з теплотою. Тоді у 90-ті воно вразило мене своєю європейськістю. А ще я вперше почула на вулицях від простого люду, продавців украмницях гарну українську мову, якої я досі не чую на вулицях Києва.

    У Вас тут тепло та затишно. Чарівні роботи, особливо лаванда (я її теж люблю), вінтаж.
    Приєднуюся до посиденьок на бамбетлі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ласкаво прошу на посиденьки! Дуже приємно чути про любов до мого міста та до нашої чарівної мови, це у нас спільне:) Лаванда - це взагалі - як пароль:) Завжди радо зустріну, та й сама вже зайшла в гості. Дякую, і до зустрічей!

      Видалити