В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

середу, 11 березня 2015 р.

Весна. Перезавантаження )

Привіт усім! 
Весна таки заманила мене в блог. Чи то була Лариса з її закликом показати весняні процеси...)) Але щось клацнуло в моїй голові, причому досить голосно, бо тихеньке поклацування, в принципі, не припинялося і раніше, адже щодня, щотижня відбуваються якісь цікаві речі, якими виникає бажання поділитися. Та якщо не зловиш ту думку за хвоста і не всадиш себе за чуба про це написати, яскраві враження і влучні слова тікають крізь пальці... 
Оглядаючись на мій минулий рік, я дивуюся його насиченості подіями, мандрівками, зустрічами і враженнями - причому досить різноплановими) Маю в архіві море фотографій, і, можливо, складу за ними якусь хроніку (з позначками на карті?)) Самій буде цікаво пригадати те все. Головне, що в мене не зник інстинкт фіксувати щось незвичайне і  уявляти, як би я про це розповіла. Значить, одужання не за горами))
Якщо говорити про мої весняні процеси (навіть, дещо передвесняні), то найяскравішим і найочікуванішим було вирощування гіацинтів на підвіконні. Спроби я починала і минулого року завдяки проекту Насті "Сонечко на підвіконні", думала звітуватися... але моя квіточка не спромоглася мене порадувати. В жовтні 2014 р. Настя в своєму блозі знову нагадала про початок зимівлі для цибульок для тих, хто запланував вигонку. Моя вірна подруга, яка була в темі,  буквально змусила мене зробити ще одну спробу і навіть купила для мене три цибулинки) Людо, дуже тобі вдячна за "чарівний пендель"! Весь процес, правда, займає 10-14 тижнів, але воно того варте, і цього року мої сподівання справдилися!
Це самий пік запашного цвітіння )
Поки вирощувала свій "садок" на підвіконні, споглядала, як зароджується нове житя, замислювалась над багатьма речами. Чудова практика медитації. 

Я давно не брала участі в обмінах, цукерках та заходах такого плану. А тут випадково натрапила на публікацію Альонки, яка все ж повернулася в свій блог, про обмін горнятками, і не встояла. Тому дякую Альоні, і покажу, що отримала в подарунок від нової знайомої - Олени з блогу "GREEN SKRYNIA": горнятко з улюбленими напоями, цукерочки, справжній живий лист з поцілунком із Луцька! та, звичайно - скриньку) Ця дивовижна річ має вінтажний вигляд і оздоблена ніжною вишивкою та мереживом. Вона буде чудовою скарбничкою для нашою з Іринкою колекції - колись одна зіркова подруга здивувала нас тим, що вона колекціонує пакетики з цукром, прикол в тому, що вони походять з різних кав'ярень, міст, навіть країн) Ми запозичили ідею і вже назбирали 98 примірників в колекцію, зупинятися поки не збираємося) Дякую майстрині Оленці за подаруночки, та тим небайдужим людям, які везуть з собою для нас звідусіль цукрові пакетики!)))
З планів - маю гарненьку компанію міні-будиночків та роздумую над тим, що з ними зробити. Не лишати ж їх так, правда? Мені буде цікаво почути вашу думку або ідеї)
До зустрічі!