В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

середу, 15 лютого 2012 р.

Лавандовий... кіт:)

Думаєте, не буває лавандових котів? Ще й як бувають!
Вчора один з них оселився на моїй кухні. Поки звикає, не вередує, думаю - подружимося!
А пошила його одна чудова дівчина - Анна Шпрингер, яка мешкає у Львові. Блогу в неї немає, але альбоми з її ляльками, котами, ангелами та іншими авторськими роботами є на фейсбуці - ось тут її профіль. Аня якимось чином вийшла мене (через ЯМ та Однокласники...) і похвалила мій декупаж, я ж у відповідь не могла втриматись від захоплення, подивившись фотографії її робіт :) Знайомство плавно переросло в переписку колег - рукодільниць, а потім виникла ідея замовити щось одна одній та обмінятися подарунками (і не ПІФ, і бартер - якесь негарне слово...). Я зрозуміла, що мені для щастя не вистачає КОТА - фіолетового кольору (лавандового...), величенького , чоловіка з характером. І Аня придумала його для мене! Ось такий він:

неділю, 12 лютого 2012 р.

Розіграємо цукерочку?

Всім привіт По-перше, хочу сказати, що вражена кількістю читачів та шанувальників блогу та моєї творчості! Дуже вдячна за коментарі та враження, якими ви поділилися зі мною! Я зрозуміла, навіщо влаштовуються "цукерки" - це чудова можливість познайомитися з новими цікавими людьми, та й зробити комусь приємне. Я знайшла нових друзів та колег по інтересах :)
А тепер найцікавіше. Я намагалася залучитися допомогою рендома, але, оскільки я в цій справі зовсім новачок, довелося викручуватися. Знайшовши в Альони Майхер (дякую, Альонка!) один корисний гаджет - натиснула на ньому кілька кнопок, а тоді сфотографувала цю картинку!
І от що там було: